Дрони “Альбатрос” в обмін на військовий переворот. Як РФ співпрацює з Мʼянмою

Військово-торгівельні стосунки: дрони “Альбатрос”, радіомодеми від “Сет-1” та мʼянмарські міни

Росія вела перемовини щодо продажу БПЛА “Альбатрос” із представниками Міністерства оборони М’янми ще з 2020 року. Тоді ТОВ “Альбатрос” мав підтримку з боку партнерів з АТ “Сет-1”, яке зокрема виробляє радіомодеми для БПЛА “Альбатрос”. Разом з цими БПЛА компанія “Сет-1” також намагалась продати м’янмарцям свою продукцію. В документах йдеться про можливе ліцензування технології виробництва дронів “Альбатрос” на території М’янми для подальшого використання збройними силами країни та відкриття школи, в якій росіяни навчатимуть розроблення БПЛА м’янмарців.

Директором і співвласником “Альбатрос” є Флоров Алєксєй. Ми неодноразово згадували його у наших публікаціях. Зокрема як приклад того, як йому вдавалося уникати санкцій — радимо переглянути й цю публікацію Molfar Intelligence Institute.

Окрім цього, з вересня 2021 року, росіяни активно шукали можливості знайти нових клієнтів у М’янмі, залучивши керівництво російського Товариства дружби та співпраці з Республікою Союз М’янма, керівник якого щонайменше двічі особисто зустрічався з очільником мʼянмарської хунти Хлайном, а одному з Віцепрезидентів, який також працював радником посольства РФ у М’янмі, імовірно, була обіцяна частка з майбутніх продажів БПЛА до М’янми.

Влітку 2022 року росіяни почали тісно співпрацювати з компанією “Global Top Link Technologies“, яка є представницею у Мʼянмі підсанкційної білоруської збройової компанії “Kidma Tech“. Її керівник Сейн Хту (Sein Htoo), з яким “Альбатрос” вів комунікацію, володіє російською мовою і має докторський ступінь, здобутий у московському університеті. Ця компанія-посередник могла бути запропонована росіянам особисто Хлайном, оскільки взаємодія з нею розпочалася за кілька днів після його візиту до Москви та чергової зустрічі з керівниками Товариства дружби та співпраці з Республікою Союз М’янма.

Але не “Альбатросом” єдиним. Ще у січні 2021 року Forbes повідомляв, що росіяни досягли домовленостей з м’янмарськими військовими про продаж їм БПЛА “Орлан-10Е” для розвідки. А у травні 2024 року м’янмарські режимні медіа писали, що директор військового відомства з питань закупівель відвідав Росію у квітні 2023 року, а на початку травня придбав партію БПЛА “Орлан-10” та засоби протидії дронам. Крім цього росіяни, китайці та індійці на той момент проводили навчання з використання дронів на базах ВПС у М’янмі. Своєю чергою, м’янмарці постачають російській армії міни власного виробництва, а також повертають раніше закуплені приціли для танків.

“Htoo Group of Companies” + “Ammertex” + “Сет-1”

Попри пандемію Covid-19 делегації з М’янми їздили до Росії. І навпаки. Деякі з цих зустрічей були підкріплені фотографіями, з яких видно, що ще одним партнером “Сет-1” був м’янмарський бізнесмен Ю Тай За (U Tay Za), власник Htoo Group of Companies, підсанкційного приватного конгломерату, який виступав посередником у постачанні зброї, яку використовували проти цивільного населення під час перевороту у М’янмі. На зустрічі з ним також була директорка сінгапурської “прокладки” “Ammertex”, яка допомагала росіянам обходити санкції, переправляючи продукцію “Сет-1” до Сінгапуру та закупаючи мікрочипи для надсилання в Росію. При цьому компанія ”Ammertex”, як і її керівниця, не перебувають під санкціями наразі.

Представники “Сет-1” та делегація з Мʼянми. Загальне фото зустрічі: ліворуч — росіяни, праворуч — м’янмарці

Фото учасників зустрічі: (зліва направо) м’янмарський бізнесмен Ю Тай За, який тримає пляшку Kremlin Award (“Нагорода Кремля”), преміальної горілки, яку подають на протокольних заходах за участю перших осіб держави; Євген Хлєбтіков, заступник гендиректора “Сет-1”; Єлєна Голловей, керівниця “Ammertex”; Сергєй Єфрємєнков, гендиректор “Сет-1”

“Htoo Group of Companies”

Це приватний конгломерат, який має тісні зв’язки з вищим керівництвом Збройних сил М’янми. Власник і керівник — впливовий бізнесмен Ю Тай За (U Tay Za). Його діяльність охоплює торгівлю, банківську справу, гірничодобувну промисловість, туризм та авіацію. Група компаній Htoo надала Збройним силам М’янми фінансову підтримку у 2017 році у зв’язку з “операціями з очищення” в штаті Ракхайн, тим самим сприяючи порушенням прав людини щодо населення рохінджа. Крім того, група компаній Htoo виступала посередником у постачанні військового обладнання, яке використовувалося проти цивільного населення, що протестувало проти перевороту 1 лютого, по всій країні, а особливо в районах, де проживають етнічні меншини. На групу накладені санкції США, ЄС, Великої Британії, Франції, Швейцарії, Канади, Бельгії та Монако. На самого Ю Тай Зу теж накладені санкції США із позначкою, що він був членом високопоставленої бірманської військової делегації, яка у травні 2021 року відвідала Росію під керівництвом генерала Маунг Маунг Кіава (Maung Maung Kyaw), головнокомандувача ВПС М’янми й батька Івана Хтета (Ivan Htet).

Ідентифікований Ю Тай За на світлинах із зустрічей з росіянами, та фото зі старшим сином Фіо Тай За (Phyo Tay Za).

“Ammertex”

Єлєна Голловей [Li, Inst, FB, Pinterest] родом із Москви. Попередні прізвища — Бєрєжная та Федорова. Єлєна одружена з іноземцем, має 3 дітей та живе у Сінгапурі, де у 2018 році відкрила приватну школу Astor International School. Проте окрім публічної діяльності, згідно зі статтею “Intelligence Online” за вересень 2023 року, Єлєна керує сінгапурською фірмою “Ammertex Pte Ltd“, яка постачає російську продукцію для спостереження до Сінгапуру від фірм, клієнтами яких є зокрема ФСБ, вочевидь, з метою обходу санкцій. “Ammertex” була заснована у 2009 році та першим серед її небагатьох партнерів на сайті вказаний “Сет-1”, з яким вони працюють “з самого початку”. З юрособою пов’язана активна електронна пошта elena@ammertex.com, яка належить Єлєні. На жовтень 2025 року юрособа активна, хоча сайт (https://www.ammertex.com/) компанії не працює. До того ж “Ammertex” двічі змінював вид діяльності за останній час: з “виробництва комунікаційного обладнання” на “послуги з управлінського консалтингу” у серпні 2024 року, а у березні 2025 — на “бізнес-консалтинг”.

Згідно з даними 52wmb (1, 2), з січня по квітень 2022 року “Ammertex” зробила 9 закупівель різної апаратури у ЗАО “РМД”, яке є офіційним експортером продукції “Сет-1”. Закупили телевізійні камери, відеозаписувальну апаратуру, апаратуру для передачі або приймання голосу, зображень або інших даних включаючи апаратуру для комунікації в мережі провідного або безпровідного зв’язку, мікрофони, апаратуру дистанційного управління та цифрові камери. При чому, усе було з приміткою “не військового призначення”. Також серед партнерів “Ammertex” була казахська компанія “Too Da Group 22”, яка поставила їй 1103 інтегральні мікросхеми 29 грудня 2022 року. Цікаво, що за 2 тижні до цього ця ж компанія зробила кілька постачань кремів, чохлів на телефони, ручок та різноманітних дитячих іграшок, усе по 1-2 штуці, вочевидь, для відводу очей.

“Too Da Group 22” потрапила у санкційний список ЄС у червні 2024 року через те, що постачала мікрочипи з Німеччини до Росії в обхід санкцій.

Співпраця росіян із м’янмарськими військовими

Перша згадка про початок співпраці росіян з м’янмарцями в архіві з’явилась 10 березня 2020 року, коли м’янмарська компанія “Alliance Engineering Services Co. Ltd” надіслала лист представнику російського розробника та виробника спеціальних технічних засобів АТ “Сет-1” в інтересах Міноборони М’янми. У листі йшлося про зацікавленість в обладнанні для бездротового зв’язку виробництва “Сет-1” для нового розвідувального БПЛА, що розроблявся ВПС М’янми. Того ж самого дня офіційний експортер продукції “Сет-1”, ЗАТ “РМД”, надіслав “Alliance” комерційну пропозицію на радіомодем “Сектор” та супутнє обладнання. У листі від м’янмарців згадувався “Mr. Slava”, який розповів їм про можливості” Сет-1”. “Містер Слава” — це Slava Gontarenko (Гонтаренко Ярослав Михайлович), посередник з Росії з “досвідом роботи та життя в М’янмі”, який братиме участь у переговорах між сторонами й надалі.

Лист від “Alliance” був відправлений особою, на ім’я Хейн “Іван” Хтет (Hein “Ivan” Htet), який, згідно з розслідуванням Reuters, є сином Маунг Маунг Кіава (Maung Maung Kyaw), який на той час був головнокомандувачем ВПС М’янми. Після перевороту він увійшов до складу створеної військовими Державної адміністративної ради, яка була проголошена найвищим органом державної влади. Журналісти Reuters назвали його “ключовим членом хунти”, близьким до лідера перевороту, Міна Аунг Хлайна.

Мін Аунг Хлайн (Min Aung Hlaing) та Маунг Маунг Кіав (Maung Maung Kyaw) спостерігають за навчаннями в регіоні Іраваді у лютому 2018 року. Фото Reuters

Детальніше про компанію “Сет-1”

У мʼянмарсько-російських стосунках “Сет-1” відіграє провідну роль. Компанія “Сет-1” виробляє радіомодеми, зокрема і для БПЛА “Альбатрос”. Це саме “Сет-1” швидко повідомила “Альбатрос” про потенційного клієнта. У теці “Мьянма” в дампі комп’ютера Флорова знайдені 2 документи, створені 19 та 24 березня 2020 року: “Предложение БВС”, тобто безпілотної повітряної системи “Альбатрос М5”, та “Тезисы Мьянма”, який містить коротку інформацію про “Альбатрос”, а також докладну — про БпАК “Альбатрос М5”, його комплектацію та ТТХ.

Комунікацією з вищезгаданим Флоровим з “Альбатросу” займався (1, 2, 3, 4), зокрема, Олександр Дудов, керівник спеціальних проєктів “Сет-1”.

У квітні 2020 року Хтет “Іван”, син ексголовнокомандувача ВПС Мʼянми, відповів (1, 2) Дудову та Флорову, що ВПС М’янми зацікавлені у радіомодемі “Сет-1” та потенційно у “всепогодному розвідувальному дроні для потреб піхоти”. “Альбатрос М5” — саме такий дрон, який росіянам було б вигідно продати М’янмі, проте на той момент домовленості про його купівлю сторони ще не досягли, чекали про кінець “кризи Covid-19” проведення презентації дрона.

У відповідь на це Флоров відправив (1, 2) м’янмарцям через Дудова (1, 2) комерційну пропозицію на комплекс БПЛА “Альбатрос М5” російською та англійською (1, 2, 3) та англомовну презентацію компанії “Альбатрос” з описом її БПЛА, обладнання та технологій. Хтет опісля попросив додатково надіслати комерційну пропозицію на наземну станцію управління та два БПЛА (по одному для денного та нічного спостереження). Її остаточний варіант відправили на початку травня. Він, зокрема, передбачав підготовку “Альбатросом” м’янмарських операторів, які мали надалі керувати поставленими БПЛА.

Відправлення тестових дронів “Альбатрос” до Мʼянми

Наприкінці травня 2020 року “Сет-1” розпочав роботу з підготовлення документів на тимчасове вивезення БПЛА до М’янми, щоб, імовірно, провести демонстраційні польоти.

Наступного дня, у ході підготовки Флоровим відповіді, Дудов попросив його додати до неї текст про радіоканал виробництва “Сет-1”: “Також вважаємо своїм обов’язком нагадати вам, що радіоканал для проєкту Альбатрос виробляє компанія SET-1, яка свого часу розробляла та виробляла радіоканали для багатофункціональних робототехнічних бойових комплексів УРАН на замовлення Міноборони РФ. В рамках Вашого останнього візиту до РФ ви могли бачити в дії вказані бойові комплекси на військовому заводі неподалік Москви. Ми наголошуємо, що компанія SET-1 має дуже великий досвід розробки та виробництва радіоканалів для потреб силових міністерств та відомств РФ. Компанія SET-1 знаходиться у рейтингу рекомендованих виробників зазначеної продукції для потреб силових міністерств та відомств РФ”.

Імовірно, йшлося про роботехнічний комплекс розмінування Уран-6 та багатофункціональний робототехнічний комплекс Уран-9, які Росія використовує у війнах у Сирії та Україні (1, 2, 3).

У середині липня 2020 року Хтет написав (1, 2, 3, 4) про “додатковий інтерес з боку вищого керівництва” та можливість закупівлі БПЛА протягом фінансового року. Додатково Хтет запитував, про те чи можуть вони “надати цілевказівник на платформі” — імовірно, БПЛА від самого початку насправді розглядався військовими М’янми не як розвідувальний, а як засіб наведення високоточних боєприпасів. Такий метод також використовується російськими військами у війні з Україною.

Наприкінці серпня 2020 року, Хтет просив (1, 2, 3, 4) російських партнерів надати документи, які були потрібні йому для отримання дозволу на ввезення та вивезення військової продукції (Military import & export permit). І вже у середині жовтня почали (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7) готувати БпАК до надсилання до М’янми. Літак з БПЛА вилетів 21 листопада 2020 року (1, 2, 3, 4), був оформлений на Домодєдівській митниці. Вантаж прибув до Янгону, М’янма, 27 листопада 2020 року.

На початку грудня 2020 року обидві сторони домовились (1, 2) подовжити дію договору безоплатного надання демонстраційного БПЛА до 1 червня 2021 року, тому що БпАК, імовірно, не встигне повернутися до Росії до кінця 2020 року.

Наприкінці грудня керівний директор компанії “Alliance” Він Мін Хейн (Win Min Hein) повідомив про прибуття “Альбатрос М5” до М’янми та початок льотних випробувань. Також представники ВПС М’янми просили надати інформацію про оновлення ПЗ супроводу наземних цілей та про можливості вимірювання координат в цьому оновленні. Імовірно, м’янмарським військовим було відомо про попередні розробки Альбатроса за проєктом “Старт-2”, які вони планували використати у військових цілях.

“Альбатрос” розповів (1, 2) про наявні опції дооснащення БПЛА “Альбатрос М5”, серед яких були вказані бортовий комп’ютер з системою визначення цілей на основі ШІ та система стеження та вимірювання координат за допомогою камери. Імовірно, йшлося про розробки “Альбатроса”, створені в ході проєктів “Одісея” та “Старт-2”.

“Альбатрос” підтверджував можливість встановлення всього необхідного для функціонування такої системи на БПЛА продемонстрованої серії у порядку модернізації, а також висловлював готовність надати м’янмарців всі ці елементи “у майбутньому”.

Тестовий політ був запланований на 28 грудня 2020 року.

У січні 2021 року виконавчий директор Alliance Соу Сіха Хлайн (Soe Thiha Hlaing) (FB) відправив (1, 2) лист, в якому повідомляє, що компанія на той момент вже готувалася представити “Альбатрос М5” й іншим родам ЗС М’янми (окрім ВПС) та державним установам. І тому запропонував “Альбатросу” підписати офіційний Меморандум про угоду, який мав надати компанії “Alliance” ексклюзивні права на ринку М’янми щодо БПЛА “Альбатрос M5” та інших продуктів, розроблених і виготовлених російською компанією “Альбатрос”.

У січні 2021 року Гонтаренко (“Містер Слава”) отримав від Флорова (“Альбатрос”) та Дудова (керівниа спецпроєктів “Сет-1”) документ зі сформованими в рублях новими цінами на БпАК. На його початку були наведені ціни, запропоновані “Альбатросом” у 2020 році, далі повідомлялося про рішення збільшити їх на 25% через додавання “загубленого ПДВ” та відсотку, що включав підвищення з 2021 року російських цін, а також вже понесених росіянами витрат і ризиків у зв’язку з передачею обладнання до М’янми. Маржа Гонтаренка складала 17%, цей відсоток пропонувалося закріпити за ним як фіксовану знижку на все обладнання виробництва Альбатрос, яке надалі продаватиметься м’янмарцям.

Партнерами з логістики у цій схемі виступила компанія ТОВ “Сімплекс Корпорейшн” (ООО “Симплекс Корпорэйшн”).

Наприкінці документа був доданий постскриптум: “Як відомо, нещодавно міністр оборони РФ відвідав М’янму і підписав угоду на постачання “Рособоронэкспортом” БПЛА “Орлан-10Е”. До нас звернулася організація ЦПСБС (офіційний навчальний центр “Орлан”), щоб фахівці “Альбатрос” навчали м’янмарських операторів “Орлан-10Е” в Росії. Наші спеціалісти також володіють знаннями щодо експлуатації цих БПЛА серії “Орлан-10” і пройшли навчання в навчальному центрі “Орлан”. Ця інформація покликана показати серйозність намірів Росії й, зокрема, ООО “Альбатрос” щодо співпраці з М’янмою. Але водночас просимо вважати цю інформацію комерційною таємницею нашого листування”.

У квітні 2021 року тестовий БпАК “Альбатрос” повернувся (1, 2, 3) з М’янми до Росії. Згідно зі сканами авіаційної накладної та митної декларації з додатком, БпАК прибув до аеропорту Домодєдово 18 квітня 2021, випуск товарів був дозволений митницею 22 квітня 2021 року.

Військовий переворот у Мʼянмі й причетність Росії

У лютому 2021 року до Мʼянми прибуває Міністр оборони РФ Шойгу. За 10 днів після його офіційного візиту, у М’янмі відбувся державний переворот, організував який Мін Аунг Хлайн, головнокомандувач збройних сил країни. Саме з ним Шойгу зустрічався напередодні.

Мін Аунг Хлайн, лідер мʼянмарської хунти, та Сергєй Шойгу, міністр оборони РФ

Деякі аналітики припускають, що Росія під час візиту Шойгу прямо схвалила ідею військового перевороту у М’янмі, або, щонайменше, була обізнана про підготовку захоплення влади м’янмарськими військовими (1, 2). Крім вищезгаданого візиту напередодні перевороту, лише особисто Шойгу двічі відвідував М’янму за попередні 7 років (1, 2), під час кожного з візитів зустрічаючись з майбутнім лідером хунти. Хлайн же протягом цих років відвідував Росію 6 разів. Як наслідок — укладені угоди на постачання армії М’янми російських винищувачів Су-30, навчально-бойових літаків Як-130, гелікоптерів Мі-17 (1, 2, 3). Ще раніше росіяни продали військовим М’янмі інше своє озброєння: літаки МіГ-29, гелікоптери Мі-35П, Мі-24 та Мі-2, зенітно-ракетні комплекси Печора-2М, бронетанкову техніку, артилерійські системи та радіолокаційні станції (1, 2, 3, 4), які надалі проходили ремонт та модернізацію в Росії (1, 2), а згодом — у спеціально створеному на території М’янми Спільному технічному центрі.

Військові підрозділи М’янми регулярно брали участь в організованих Росією Армійських міжнародних іграх та заходах бойової підготовки. Під час візиту Шойгу у січні 2021 року була досягнута домовленість про продаж М’янмі, окрім БПЛА “Орлан-10Е”, також зенітно-ракетних комплексів Панцир-С1 та радіолокаційних станцій.

Хлайн усунув демократично обрану владу, що викликало масові протести — щонайменше 5350 цивільних було вбито, понад 3,3 мільйона людей були вимушені покинути свої домівки, а більше ніж половина населення живе за межею бідності, головним чином, через насильство з боку національних збройних сил, пишуть у звіті ООН за вересень 2024 року. Washington Post у статті за жовтень 2024 року повідомляє, що військові М’янми дедалі частіше використовують дрони, щоб завдавати смертоносних ударів по повстанських силах та цивільному населенню.

На момент початку військового перевороту, ВПС М’янми мали у себе тестовий зразок БПЛА “Альбатрос М5”, який їм відправили росіяни наприкінці 2020 року. А у 2021 році, згідно з одним зі знайдених в архіві документів, “Альбатрос” провів дистанційне навчання користування їхнім дроном для м’янмарських операторів БПЛА та демонстраційні польоти для високопоставлених військових.

БПЛА “Альбатрос М5” росіяни використовують у війні проти України для розвідки та коригування артилерії. Хоч російські військові експерти й високо оцінюють їхню ефективність, однак Силам оборони України все ж вдається збивати й такі БПЛА.

Співпраця РФ і Мʼянми після перевороту

Після перевороту М’янма опинилася у міжнародній ізоляції. Тому Росія активізувала з ними співпрацю. У березні 2021 року єдиним представником іноземної держави на військовому параді на День збройних сил М’янми був заступник Міністра оборони РФ. Вже у червні того ж року на запрошення Шойгу Москву відвідав Хлайн, для якого це був лише другий закордонний візит після захоплення влади.

Очікувано, що у лютому 2022 року очільник хунти, Хлайн, висловить Росії підтримку в її повномасштабному вторгненні до України. У липні 2022 року відбувся черговий візит Хлайна та Кіава до Москви, під час якого він зустрівся з Шойгу — тоді вони вперше обговорили питання закупівлі М’янмою палива з Росії, а також будівництва Росією АЕС та нафтових свердловин у цій країні.

У серпні 2022 року Лавров, Міністр закордонних справ Росії, приїхав до Мʼянми, зустрівся з Хлайном та призначеним хунтою Міністром закордонних справ М’янми — Вунна Маунг Лвін (Wunna Maung Lwin).

А вже наступного місяця Хлайн зустрівся з Путіним. Згідно з інформацією російського видання The Insider, тоді обговорювали питання військового співробітництва. Лише за перший рік після перевороту Росія поставила м’янмарцям зброї та військової техніки на $276 мільйонів доларів. Однак через війну в Україні у РФ виник дефіцит комплектувальних елементів.

У липні 2023 року вперше зафіксували використання російськими військами мін м’янмарського виробництва у війні з Україною. А у вересні того ж року стало відомо про використання окупантами ще іншого типу м’янмарських мін.

Березень 2025 року. Хлайн їде знову до РФ, зустрічається з Путіним і підписують угоду щодо будівництва росіянами АЕС у М’янмі. Хлайн знову підтримав російське вторгнення до України та висловив переконаність, що Росія здобуде перемогу у війні. Пізніше Хлайн бачиться із Прем’єр-міністром РФ Мішустіним і Шойгу, й відзначає розширення співпраці між збройними силами країн.

У травні 2025 року Хлайн відвідав парад у Москві. І це був вже шостий його візит до Росії за чотири роки після військового перевороту. Крім АЕС та проєктів вітрової енергетики, що реалізуються “Росатомом”, росіяни будують у цій країні порт, вугільну ТЕС та нафтопереробний завод. На території М’янми почала працювати російська платіжна система “Мир”, а товарообіг між країнами лише за 2024 рік збільшився на 40%.

На початку лютого 2021 року, наступного дня після військового перевороту в М’янмі, росіяни почали обговорення та погодження змісту наступного листа “Alliance” (1, 2). У листі “Альбатрос” повідомляв про свою обізнаність у ситуації, що склалася в М’янмі та зазначав: “Ми вважаємо дисципліновану демократію важливим чинником правильного розвитку двосторонньої співпраці та сподіваємося, що зміни у вашій країні дадуть нам додатковий поштовх для зміцнення дружби та економічного співробітництва між нашими країнами”.

У відповідь Сое Сіха Хлайн, виконавчий директор “Alliance”, запевнив (1, 2, 3) росіян у тому, що робота “йде за планом”. Він також повідомив про отримане від ВПС побажання щодо збільшення кількості включених у гарантію зльотів та посадок БПЛА, оскільки запропонована гарантія на 50 циклів, на думку військових, була “недостатньою та значно нижчою, ніж вони очікували”. Також він попросив надати “необов’язкову пропозицію” щодо оновлення системи автовідстеження рухомих об’єктів та ПЗ для розпізнавання зображень, які можна було б додати до основного пакета.

Тобто, на момент початкового етапу військового перевороту 1 лютого 2021 року БпАК “Альбатрос М5” вже був у М’янмі, а строки його повернення були відсунуті в часі з ініціативи м’янмарців. Вони також висловили зацікавленість у нових функціях, які могли б бути корисними для визначення та відстеження цілей в ході ведення бойових дій проти опонентів перевороту.

На кінець 2020 року “Альбатрос” ще не мала ані системи цілевказання та видачі координат з лазерним далекоміром, ані системи супроводу та розпізнавання цілі за відеопотоком з БПЛА. Щодо замовлення розробки першої системи на той момент лише тривали переговори з потенційним замовником, а програмна частина другої системи, яка розроблялася за проєктом “Старт-2”, на кінець 2020 ще перебувала в розробці та мала бути готова до травня 2021. “Альбатрос” у ході переговорів пропонував військовим М’янми функціонал БпАК, якого на той час ще не існувало.

Головнокомандувач Збройних сил М’янми, старший генерал Мін Аунг Хлайн (тоді ще лише майбутній лідер військового перевороту) прибуває у червні 2017 року до Російської Федерації з генерал-лейтенантом Сое Хтатом (Soe Htut), старшим військовим офіцером Управління головнокомандувача (армії) та військового аташе М’янми у РФ бригадного генерала Ніюнта Све (Nyunt Swe). Делегація відвідала експозицію озброєння на території 766-го управління виробничо-технологічного обладнання (з січня 2023 року перейменоване на Спеціальне конструкторське бюро Міноборони Росії) 20 червня 2017 року, де їх привітав заступник генерального директора “Сет-1” Євген Хлєбтіков. Стаття про цю зустріч також була опублікована на сайті “Сет-1”, проте з 2020 року сторінку видалили — наразі вона недоступна. У публікації йдеться про те, що м’янмарську делегацію запросило Міноборони РФ, особливу увагу старший генерал Хлайн приділив представленим зразкам бронетанкової техніки. Також він зацікавився робототехнічними комплексами антитерористичного застосування “Скарабей” і “Сфера”, виробництва АТ “Сет-1”.

Сфера — це роботизований пристрій сферичної форми для оперативного збору аудіо-, відеоінформації в важкодоступних і небезпечних для людини зонах, і передачі по радіоканалу на пульт відеоспостереження і дистанційного керування. Скарабей — пристрій для автономного наземного транспортування Сфери. Обидва комплекси військові РФ використовували у Сирії.

Генерал Хлайн тримає наземний розвіддрон “Сфера” виробництва “Сет-1”, а Євген Хлєбтіков показує йому пульт управління від нього (фото ліворуч). На пульті управління, який тримає оператор, видно надписи “Set-1” та “Operation Control Unit” (фото праворуч).

Дамп комп’ютера Флорова також містить теку під назвою “Булочников”. Саме таке прізвище має раніше згаданий у публікації президент Товариства дружби та співпраці з Республікою Союз М’янма. У цій теці аналітики Molfar Intelligence Institute знайшли ще багато документів. Наприклад, таблиці з розрахунками цін на антидронову систему та БПЛА виробництва “Альбатроса”. Одна з цих таблиць, що має назву “Расчет цены внутренний”, була востаннє відредагована у серпні 2022 року. У розрахунку були докладно описані додаткові витрати Альбатроса на здійснення такого постачання, при цьому початкова ціна була штучно підвищена на 10%, які були зазначені у розрахунку як “підвищення для подальшої знижки”. Крім того, ще 20% ціни складав “внесок Алєксандру”.

Імовірно, йшлося про теж згаданого нами випускника Військового інституту іноземних мов СРСР, віцепрезидента Товариства дружби та співпраці з Республікою Союз М’янма Алєксандра Островського, який станом на 2024 рік обіймав посаду радника посольства РФ у М’янмі. У 2014 році він написав статтю, у який відверто вороже висловлювався щодо США та стверджував, що Росію і М’янму пов’язує потенціал для зміцнення стратегічного співробітництва, яке здатне вивести М’янму з ролі “канату, що перетягується” між США і Китаєм. На відміну від американців, які намагаються впливати на ситуацію через демократичну риторику та тиск, Росія ним розглядалася як більш надійний партнер, здатний підтримати стабільність та захистити свої інтереси у Південно-Східній Азії разом із М’янмою. Відповідно, у розрахунку йшлося про частку, яку мав отримати радник посольства Островський у разі успішного укладення угоди з м’янмарцями.

На початку 2023 року “Альбатрос” релокувався до АЕЗ “Алабуга” у Татарстані. Там росіяни почали інтенсивні роботи з локалізації виробництва ударних БПЛА лінійки “Shahed”.

Флоров (ліворуч на першому фото) демонструє продукцію ТОВ “Альбатрос” гендиректору “Алабуги” Тімуру Шагівалєєву (посередині) та голові Татарстану Рустаму Мінніханову (праворуч), січень 2023 року 

Флоров продовжив роботу щодо спроможностей БПЛА “Альбатрос М5”, удосконалюючи його функції: здатності протистояти впливу РЕБ, спуфінгу, зламу відеоканалу тощо. Однак, як виявилося, про м’янмарців у “Альбатросі” все ж не забули. У теці “Мьянма” з дампу комп’ютера Флорова знайдена англомовна презентація “Albatros M5 Military”, яка востаннє була відредагована наприкінці липня 2023. Особливий акцент у ній зроблений на спроможності “Альбатрос М5” виконувати свої функції у бойових умовах завдяки, зокрема, наявності функцій відстеження об’єктів та визначення координат цілі на відео, можливості накладення AR-шарів на відео з камер БПЛА та інтеграції з системами управління полем бою та іншими інформаційними сервісами. Окремо підкреслювалася можливість під час польоту ділитися скриншотами та координатами зі спеціальним програмним забезпеченням для управління полем бою або надсилати їх у Telegram. Про зв’язки Telegram з Росією, що тривають і після початку повномасштабного вторгнення до України, неодноразово повідомляли медіа (1, 2).

Росіяни наголошували, що це “обладнання пройшло випробування в реальних бойових умовах спеціальної військової операції” — використовувалося російськими військами під час повномасштабного вторгнення до України.

Наприкінці презентації “Альбатроса” наведені основні типи їхньої продукції, серед яких згадані боєприпаси, котрі баржують. На слайді, присвяченому останнім, зазначається: “Ми виробляємо лінійку баржуючих боєприпасів з інтелектуальними системами наведення. Ми також виробляємо іноземні важкі баржуючі боєприпаси за ліцензією”. На ньому був наведений скрін з демонстраційного відео тестування системи пошуку та захоплення цілі, а також фото та макети таких БПЛА:

• іранського “Shahed 136”, який на той момент вже активно застосовувався проти України;
  однієї з версій БПЛА-У — ударного БПЛА літакового типу, що у той період розроблявся “Альбатросом” разом зі співробітниками інших російських організацій та установ для використання у війні проти України. Основою для цих робіт були іранські БПЛА “Shahed-101” та “Shahed-107”;
• нових військових БПЛА виробництва “Альбатрос”, які також планувалося використовувати у війні проти України, зокрема як БПЛА розвідники та “хибні цілі” (1, 2). Ці БПЛА у знайденій документації також згадані під робочою назвою “Альбазавр”.

Імовірно, інформація про баражуючі боєприпаси була включена росіянами до презентації, аби викликати у м’янмарців інтерес до цих БПЛА, і в майбутньому вони також можуть бути поставлені хунті.

У теці “Мьянма” також знайдений англомовний документ, створений наприкінці серпня 2023 року, з ціновою пропозицією на купівлю БпАК “Альбатрос М5”. Його автором був Константін Спірідонов — співвласник “Альбатроса” та “Головний конструктор з виробництва моторних човнів” Алабуги. Як відомо, словосполученням “моторні човни” росіяни та іранці шифрували БПЛА лінійки “Shahed”.

Кожен із запропонованих у документі БпАК мав включати по два БПЛА “Альбатрос М5” з усім необхідним корисним навантаженням та обладнанням, зокрема, системи вимірювання координат та стеження за об’єктом за відеопотоком. М’янмарцям були запропоновані опції придбання 1, 5, 50 та 100 БпАК, які відрізнялися строками поставки та цінами за одиницю. При цьому у документі відкрито вказана адреса “Альбатроса” в АТ “Особлива економічна зона “Алабуга”: Республіка Татарстан, м. Єлабуга, ОЕЗ Алабуга, вул. Ш-1, будівля 8.1. Саме в цій будівлі тоді здійснювалося виробництво російських модифікацій БПЛА “Shahed-136”.

У цій теці знаходиться також документ з ідентичною ціновою пропозицією, вже оформлений у форматі “.pdf”. Він був створений Спірідоновим трьома годинами пізніше того ж дня. Імовірно, згодом презентація та цінова пропозиція були відправлена м’янмарцям співробітниками Альбатроса безпосередньо або через Дудова чи Островського.

Ще пізніше, на початку лютого 2024 року, Флоров отримує від Дудова електронний лист з темою: “Відповідь по нашій темі нашої Улюбленої Myanmar!”. У ньому той повідомляв про свою розмову з Островським, якому він описав історію контактів з м’янмарцями, “починаючи з історії зі Славою [Гонтаренком], потім Анатолій Булочніков і далі все інше”. Дудов також процитував відповідь Островського: “Все вірно, що ти кажеш, Сашко. Питання у доповіді проекту кінцевому користувачеві. Ми доповіли по “Альбатросу” … З твоїх слів, поки що, ми знаємо, що “Альбатрос” готовий виробляти та продавати свої технології. Ми тільки зараз підібралися всередину БПЛА-шників виробників у Myanmar. Повір — ці керівники, та й навіть міністри не мають до них доступу. Там своя кухня та свої рухи… Китайці зокрема! Щось вигадаю. Потерпи!”. 

Надалі, здавалося, що співпраця між “Альбатросом” та м’янмарськими військовими розвивалася не так активно, як досі. Це частково підтверджується статтею Washington Post за жовтень 2024 року, де їхній репортер звертається до Дудова за коментарем щодо стану партнерства з М’янмою. Виявилось, що Дудов спочатку прийняв репортера за представника військових М’янми й відповів: “Ми дуже любимо і пам’ятаємо вашу прекрасну країну! З великим задоволенням ми готові до більш довгострокового взаємовигідного співробітництва між нашими дружніми країнами!“.

Проте у тій самій статті Washington Post, посилаючись на аналітичну компанію Sayari, стверджується, що м’янмарські військові вже закуповують БПЛА “Альбатрос М5”. Тому не можна виключати, що після такого тісного контакту, який росіяни мали з м’янмарськими клієнтами, вони таки продали певну кількість своїх БПЛА військовим М’янми, або принаймні можуть отримати від них замовлення в будь-який момент. Особливо зараз, на тлі збільшення потреби м’янмарських військових у дронах для придушення спротиву з боку повстанців.

Хронологія подій у контексті аналізу звʼязків РФ та Мʼянми

Підсумовуючи, уся ця російсько-мʼянмарська співпраця, що стала обʼєктом аналізу Molfar Inelligence Institute, стартувала у березні 2020 року і завершився статтею Washington Post за жовтень 2024 рік.

Росія використовує військову промисловість не лише як інструмент збройної агресії проти України, а й як розмінну монету для поширення свого міжнародного впливу. Фактично безпілотниками РФ купила лояльну до себе владу в Мʼянмі. Росія була у Мʼянмі незадовго до перевороту, імовірно, допомагала у підготовці, і підтримувала хунту дронами під час повстань.

Після незаконної зміни влади Мʼянма була ізольована демократичними країнами. Але це відкрило Росії двері для розширення сфери впливу на Азійській арені.

Ця публікація — перша частина із великого циклу дослідження Molfar Intelligence Institute. У наступних статтях буде ще більше інформації про гендиректора “Алабуги” Шагівалєєва, Telegram, російські дрони та інше. Стежте за оновленнями.