“Людолови”: як Росія зробила ТЦК найненависнішим символом України і яка кінцева мета?

Дискредитація держави як інструмент ІПСО

2025 рік, заправка неподалік від міста Пирятина, Полтавська область. Колона з мобілізованими зупинилася дорогою до навчального центру. У цей момент до автобусу підійшов чоловік у балаклаві. Він наблизився до військовослужбовця ТЦК, який супроводжував колону, і наказав віддати табельну зброю. Той відмовився та отримав смертельне поранення. Чоловік у балаклаві був жителем Пирятина. Його мотивом була спроба “врятувати” родича, якого мобілізували та везли до навчального центру. Разом вони втекли з місця злочину, але згодом обох затримали.

Інший випадок стався у Львові того ж року. Ветеран, який захищав Україну з 2014-го і на той момент проходив службу в ТЦК, отримав смертельне поранення від чоловіка, якого зупинив для перевірки документів.

Ці два вбивства показові. Але для того, щоб зрозуміти, як і чому Україна дійшла до того, що її громадяни чинять супротив, нападають, ранять, а подекуди й вбивають своїх же військових, треба поглянути на контекст, який формувався від 2022 року. Загальна статистика подібних випадків від початку повномасштабного вторгнення Росії лише зростає.

За 2025 рік в Україні зафіксовано 341 напад на військових ТЦК. Порівняно з 2024 роком, коли зафіксували 118 випадків, це зростання майже втричі. 40% українців станом на грудень 2024 не довіряють ТЦК. У липні 2025 показник недовіри зріс до 43% згідно з опитуванням Соціологічної групи «Рейтинг».

Однак сама по собі проблема мобілізації та відносин громадян з ТЦК не вигадана — її існування визнають як парламентарі, так і військовий омбудсмен та Міноборони.

У 2026 році народний депутат та член комітету Верховної Ради з нацбезпеки Федір Веніславський заявляв про потребу «мінімізувати кількість конфліктів між громадянами й військовими ТЦК» та наголошував на необхідності вдосконалити систему справедливої мобілізації. У відповідь на накопичену критику у владі також обговорюється реформа ТЦК. У публічному полі навіть обговорювали зміну формату й назви ТЦК.

Тож проблеми під час мобілізації справді існують. Проте коли аналітики Molfar Intelligence Institute перевірили заяви щодо проблем з мобілізацією, то з’ясували, що 127 випадків з вибірки були відвертою маніпуляцією або ж суцільною вигадкою.

Росіяни беруть реальний біль суспільства та підмішують туди нові сенси. Це один із чотирьох задокументованих механізмів російських ІПСО — паразитування на реальних вразливостях — про які ми розповідали у попередньому матеріалі.

Простежимо, як будувалася одна з наймасштабніших інформаційних операцій Росії проти України.

Статистика маніпуляції

Соціологи вимірюють емоційну тональність суспільних обговорень за шкалою від −100 до +100, де нуль — нейтральний стан. У моніторингу за кінець грудня 2025 — початок січня 2026 Український центр безпеки та співпраці (УЦБС) зафіксував значення NSR щодо теми мобілізації на позначці −88.

NSR (Net Sentiment Rate) — це відношення позитивних до негативних згадок за шкалою від −100 до +100, де 0 — нейтральна тональність. Тобто −88 означає, що з усіх емоційно забарвлених згадок про мобілізацію переважна більшість негативна, і лише мізерна частка позитивна.

Аналітики УЦБС писали, що «емоційна тональність досягла піку».

У дослідженні Molfar Intelligence Institute задокументовано 127 випадків дезінформації про мобілізацію за період з травня 2023 по березень 2026. Вони показують: більше половини (60,6%) фейків та маніпуляцій були спрямовані на формування думки, що держава є джерелом насильства і тотального контролю. 77,1% контенту апелювало до страху, агресії та ворожості.

Найбільше публікацій, зафіксованих у дослідженні, припало на 2024 рік — 62,2% усіх задокументованих кейсів. Але операція триває. Додалися нові інструменти: штучний інтелект, deepfake-відео, мережі ботів з тисячами акаунтів. Кількість матеріалу зменшилась, але якість і глибина впливу зросли.

Лише 16,5% кейсів стосувалися роздування масштабів та методів мобілізації. Справжня ціль — удар по мобілізації шляхом знищення довіри до державних інституцій. Аналітики виділяють у 44 публікаціях (34,6%), пов’язаних з демонізацією ТЦК, повторювані мовні патерни та прийоми:

• “вбили”, “побили”, “збили”;
• “вибивають двері”, “полюють”, “пастки”;
• “ветеринар визначає придатність”.

Ще 33 кейси (26%) фейки про обмеження і покарання, щоб сформувати думку, що держава контролює кожен аспект життя:

• блокування карток;
• заборона послуг (газ, вода, медицина);
• контроль банкоматів, магазинів, АЗС;
• повістки в “Дії”, PlayStation, чеках.

Патерни маніпуляцій у 127 задокументованих кейсах ІПСО проти ТЦК

Емоційна воронка та приклади ІПСО про ТЦК

Дослідження у сфері нейробіології показують, що страх і гнів підсилюють одне одного. Люди, яких спочатку налякали, гнівалися сильніше й швидше. Це підтверджує дослідження, опубліковане у науковому журналі Neural Plasticity.

За схожим принципом влаштована російська ІПСО проти ТЦК. Аналіз Molfar Intelligence Institute 127 задокументованих випадків показує, що страх (48,8% публікацій) та гнів (28,3%) лідирують у новинах про ТЦК. Також недовіра — 15,7% текстів, висміювання — 7,1%.

Розподіл емоцій у кейсах дезінформації про ТЦК (травень 2023 — березень 2026). Страх, гнів, недовіра, висміювання створюють своєрідну емоційну воронку.

Страх

У серпні 2023 року в соцмережах поширювали інформацію про листи від комунальної служби Тернополя. Нібито призовникам погрожували відключити газ і гарячу воду, якщо ті не з’являться до ТЦК. Тернопільський обласний ТЦК цю інформацію спростував.

Гнів

Повідомлення про те, що людину без ноги призивають на службу у ЗСУ, спочатку поширювали прокремлівські канали.

Скриншот одного з «посвідчень», яке розповсюджували у facebook

Представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки спростував цю інформацію виданню StopFake.

Висміювання

У травні 2024 року проросійські Telegram-канали поширили інформацію, що Міністерство оборони України нібито оголосило тендер на закупівлю 1000 захисних черепашок для геніталій працівників ТЦК, яких нібито регулярно б’ють у пах під час вручення повісток. Загальна сума тендеру — 32 мільйони гривень.

Скриншот нібито з відео Euronews.

Як доказ, додавали відеосюжет з логотипом Euronews.

Однак на офіційних ресурсах Euronews такого відео немає, а тендер відсутній як на платформі Prozorro, так і в Міноборони.

Комбінований кейс

У січні 2024 року в українських Telegram-каналах з’явилося відео, де нібито працівники ТЦК роздають повістки у Варшаві. Частина джерел подавала це як жарт, але деякі сприймали цілком серйозно. За один день, 9 січня, відео розлетілося по українському сегменту. 10 січня воно вже було в російському інфопросторі. Росіяни поширювали його як нібито достовірну інформацію з посиланням на проросійський сайт “Страна.юа”. Центр протидії дезінформації встановив (з посиланням на Посольство України в Польщі), що відео постановочне.

Друга хвиля кампанії, направленої на українців з-за кордону, розпочалася у січні 2025 року, коли українцям у Польщі почали надходити фальшиві повістки. Нібито від імені польського Управління у справах іноземців.

Лист-фальшива повістка українським чоловікам у Польщі. Джерело: суспільне.

Управління у справах іноземців спростувало розсилку таких листів.

Це лише кілька прикладів із задокументованих маніпуляцій. Однак згідно з дослідженням Molfar Intelligence Institute операція поступово еволюціонувала. Спочатку вона формувала саме емоційний фон, а тепер частина контенту вже прямо легітимізує насильство щодо військовослужбовців ТЦК.

Окрему групу в 18,1% від усіх задокументованих кейсів становлять матеріали, які підштовхують до дії. 11% — прямо або опосередковано легітимізують насильство щодо військових ТЦК і правоохоронців. Ще 7,1% дискредитують міжнародну підтримку України, зображаючи західних партнерів як співучасників примусової мобілізації.

Мережі ботів та канали, які підхоплюють ІПСО

Molfar Intelligence Institute зафіксували широке коло публічних осіб, які системно поширювали маніпулятивний контент про ТЦК. Усі діють по-різному, але умовно їх можна поділити за напрямками.

Політики

Ексдепутат Олександр Дубінський (FB, Inst, YT, TG, source). Нині він має підозру у державній зраді. Дубінський регулярно публікував матеріали, що підсилювали антимобілізаційні наративи.

Артем Дмитрук (TG, YT, Inst, source) — депутат у розшуку. Відомий через проросійські заяви та підтримку УПЦ МП.

Євген Шевченко (TG, source) — формально досі чинний народний депутат IX скликання. Нині перебуває під вартою. Підозру в державній зраді йому офіційно оголосили 14 листопада 2024 року. Того ж дня ДБР і СБУ заявили, що його діяльність завдавала шкоди обороноздатності та інформаційній безпеці України.

Блогери

Artem Zavod (Tiktok, Inst) публічно заявляв, що 71 день не виходив з дому, бо боявся ТЦК, знімаючи про це відео у соціальні мережі. “Звичайний хлопець” (YT) публікував відео з інструкціями, як чинити опір військовослужбовцям ТЦК. Його згодом засудили у Чернігові. Анатолій Шарій також публікував антимобілізаційні відео. (FB, Tiktok, Tiktok2, YT, TG, Inst, source)

Блогер, який позиціонує себе як адвокат, — Сергій Костира (source, FB, Inst). Писав у Facebook, що сайти знайомств “під прицілом дівчаток з ТЦК”.

Медіа та Telegram-канали

“Страна.ua” — ресурс із задокументованими проросійськими зв’язками. Видання регулярно виступало першоджерелом або підсилювачем наявних фейків про ТЦК.

“Будни Ухилянта” (@padla_tck) — один із найвідвертіших прикладів. Канал не приховує своєї позиції: використовує хештеги #готуйМотузкуТаМило, #готуйГільйотину, #озброюйся, #захищайся.

Одна з публікацій на Telegram-каналі про приліт російського “Ланцету” в бус ТЦК в Одесі.

Украина.ру — фактично офіційний російський пропагандистський ресурс, пов’язаний із державним медіахолдингом РФ. Ресурс належить російському державному медіахолдингу «Россия сегодня», який очолює Дмітрій Кісельов.

Антікор — поширювали матеріал блогера Сергія Костири. Той самий матеріал, де блогер розповідає про повістки через сайти знайомств.

Фізичні атаки на ТЦК — як результат ІПСО

Влітку 2025 року росіяни завдали серію ударів по будівлях, де розміщувалися військовослужбовці ТЦК, внаслідок атаки постраждали 11 військовослужбовців. Росія цілеспрямовано (1, 2) завдає ударів по будівлях ТЦК, що підтверджує: фінальна мета цього ІПСО — фізичне знищення інституту мобілізації.

Але ракети та дрони не єдиний інструмент. Іноді для таких ударів використовують самих громадян України.

У лютому 2025 вибухи пролунали біля трьох ТЦК одночасно — у Рівному, Павлограді та Кам’янці-Подільському. Підривники — громадяни України. Але розслідування показало: людей або шантажували, або вони діяли на замовлення. Росіяни поширювали це як «народний спротив ТЦК».

Спочатку інформаційна операція переконує суспільство, що ТЦК — «карателі та вороги». Потім завербований українець підпалює їхній автомобіль. Або, намагається “врятувати” родича від мобілізації.

***

Російська операція проти ТЦК — яскравий приклад ІПСО під час повномасштабної війни. Три роки системної роботи російської агентури перетворили інститут мобілізації на головного “ворога” в очах частини українського суспільства. Інструменти цієї операції — старі відео, підміна заголовків, фейкові документи, емоції та ботоферми. Результат — небезпечний для країни в умовах війни: рівень недовіри до власних військових досяг критичної позначки.