Орландо, Мілан, Шанхай: звідки росіяни запускають “Шахеди”? Molfar Intelligence Institute читає секретні документи з “Алабуги”

Влітку цього року у мережі зʼявився фрагмент з відео, на якому росіяни демонструють як вони запускають “Шахеди” на помешкання українців та енергообʼєкти (1, 2). Цей клапоть відео — частина великого пропагандистського сюжету програми “Военная приёмка” телекомпанії “Звезда”. Ми, до речі, частину цього відео вже аналізували у контексті ідентифікації “малого дронопорту” в Росії — обовʼязково прочитайте й цю статтю.

Скриншот із російського пропагандистського відео, в якому демонструють як з “великого дронопорту” запускають “Шахеди”, використовуючи американські авто Dodge

Інша частина — так званий “великий дронопорт”.Тоді українські OSINT-дослідники спільноти Dnipro Osint ⟨ Гарбуз ⟩ встановили, що ця локація розташована в Орловській області в Росії, в селі Цимбулова. Але росіяни з “Алабуги” навіть у своїй офіційній секретній документації шифрують такі локації. І ми знаємо за яким принципом.

Магія букв або принцип секретного шифрування локацій

Аналітики MII отримали скан зі списком співробітників конструкторського бюро, яким потрібно оплатити відрядження до “Навою”, “Кустанаю” та “Орландо” у період з 9 вересня 2024 року до 11 жовтня 2024 року. Ситуація видається схожою із секретним відрядженням Тімура Коновалова до Астани. Але в цій ситуації бачимо, по-перше, що назви цих локацій взяті в лапки. Імовірно, ці пункти призначення означають місця запусків російських модифікацій безпілотників лінійки “Шахед”. Тобто, “Орландо”, “Кустанай”, “Навой” можуть бути зашифрованими назвами точок запуску.

У першій статті циклу про залаштунки роботи в “Алабузі” ми трохи згадували кодові слова, які росіяни використовують в офіційній документації. Наприклад, “пампушки” — це SIM-картки мобільних операторів, які встановлюють на “Шахедах”,  “човни” — це безпілотники, “Ы” — це дрони, вироблені в “Алабузі”, російські аналоги іранських “Шахедів”, а “зоною 404” росіяни називають Україну. В контексті аналізу про місця запуску безпілотників все дещо прозаїчніше.

То що спільного у слові “Орландо” та “Орловська область”?
Відповідь: Перші літери. 
Так, саме за таким принципом росіяни “зашифрували” й інші точки, з яких по Україні запускають безпілотники.

Тепер, коли ми вкотре поглянемо на “Кустанай”, “Навой”, “Шанхай”, “Мілан” і “Порт Артур”, все стає на свої місця:

• “Навой” — селище Навля, Брянська область.
• “Шанхай” — аеродром “Шаталово” у Смоленській області
• “Мілан” — аеродром “Міллєрово”, Ростовська область
• “Кустанай” — Курська область, аеропорт “Халіно”.
• “Порт Артур” — аеродром “Приморсько-Ахтарськ” у Краснодарському краї.

Далі в публікації розглянемо ці місця детальніше. Та спершу окреслимо загалом типову структуру пускової точки, котра складається зі:

• злітно-посадкової смуги (використовується для запуску дронів за допомогою автотранспорту);
• місця зберігання бойових частин (БЧ), віддалених від іншої інфраструктури;
• будівлі для збирання дронів, зберігання готових «виробів», передпускової підготовки дронів (спорядження БЧ, перевірка справності двигунів, перевірка авіоніки та навігаційних систем тощо);
• склади товарно-матеріальних цінностей, окремо будуються майданчики для встановлення пневматичних пускових установок (ППУ).

Точки запусків “Шахедів” росіяни будують “з нуля” на віддалених від житлової забудови локаціях, а також на базі військових аеродромів, бо ці об’єкти розташовані далеко від житлової забудови, мають вже налагоджений режим охорони, ППО та засоби РЕБ.

Загалом аналітикам MII відомі деталі про 10 таких точок запусків “Шахедів” та 1 полігон для проведення випробувань під кодовою назвою “Баня”. В цій публікації розглянемо декілька з них.

“Орландо: “овочесховище” і цвинтар російських “Шахедів”

Це той самий “великий дронопорт” з відео “Звезди”. Розташований в Орловській області, селище Цимбулова.
Координати: 53.368930, 35.815759.

Супутниковий знімок від 21.10.2025 року

Згідно із супутниковими знімками, роботи з будівництва об’єкта розпочались у серпні 2024 року, а вже у лютому 2025 року основні елементи об’єкта були побудовані.

На супутниковому знімку за 2025 рік бачимо завершення будівництва основних будівель. Тож цей об’єкт міг використовуватись для зберігання та запуску “Шахедів” по Україні.

У пропагандистському сюжеті програми “Военная приёмка” бачимо, що у східній частині “великого дронопорту” є гаражні приміщення, в яких зберігають “Шахеди” (53.366121, 35.836281).

Завдяки фото із супутників за вересень 2025 року бачимо, що окрім тих гаражів, що були зафіксовані на відео “Звезди”, там є ще 93 інших гаражних приміщення, щоб зберігати дрони, а також облаштовані 15 підземних споруд, в яких, імовірно, також тримають дрони чи приєднують бойові частини до корпусів “Шахедів”.

На супутниковому фото за вересень 2025 рік червоним кольором показано 15 підземних споруд, жовтим — гаражі для “Шахедів”.

Одна з тих 15 підземних споруд “засвітилась” на пафосному відео “Военной приемки“: вона розташована неподалік гаража, який вже був ідентифікований.

Червоним позначено підземну споруду, жовтим — гараж під “Шахед” — усі вони розміщені вздовж автомобільної пускової смуги.

І якщо розглянути супутниковий знімок за вересень 2025 року, то бачимо відповідність у розташуваннях об’єктів у західній частині “дронопорту” — підземні споруди та гаражні приміщення для зберігання дронів.

А також, якщо ще більше пригледітись до вересневого супутникового фото, то можна побачити ще й приблизно 30 “Шахедів”.

У північній частині “дронопорту” розташовано 8 стаціонарних пускових установок для запуску “Шахедів”. Установки обладнані дизельними генераторами російської компанії “Тсс”. Обовʼязково запамʼятайте це твердження, бо детальніше про ситуацію з дизельним пальним розкажемо у наступних статтях.

Червоним кольором виділено 8 пускових установок, а також видно дизельні генератори на локації

Загалом основним типом пускової системи “Гераней-2” та модифікацій є пускові установки з реактивним прискорювачем, що складається з 2 ключових компонентів: естакади (“катапульта”) та стартового прискорювача (пристрій з реактивним елементом, що надає початкове прискорення дрона). Ще один варіант запуску безпілотників передбачає використання інерційної системи на базі автомобіля “RAM”, де початкова швидкість “Шахеда” залежить від швидкості руху автомобіля. І можливості для реалізації обидвох цих варіантів будуть проілюстровані на прикладі аналізу дронопортів й аеродромів далі у статті.

Територія “великого дронопорту” в Орландо облаштована 4 контрольованими в’їздами з КПП (позначені блакитним кольором на фото нижче).

Схід: 53.369381, 35.836278; північ: 53.374723, 35.827890; південний захід: 53.367370, 35.793713; захід: 53.372545, 35.794335.

Західний вʼїзд додатково сфотографували агенти партизанського руху “АТЕШ”.

Фото “АТЕШ”

Разом із тим, ще є ще 2 в’їзди (на супутниковому фото вище вони позначені червоним), на яких КПП необлаштовані: на півночі території на відстані ~20 м від КПП (53.375171, 35.827269) і на заході (53.374205, 35.801034). Сюди, вочевидь, їздить будівельна техніка, враховуючи колії від транспорту на ґрунтовій ділянці. Це підтверджують й офіційні внутрішні документи, які ми отримали з “Алабуги”. Цей в’їзд росіяни використовують для проїзду будівельної техніки співробітниками компаній “ТСГ” та “Алабуга Девелопмент”.

Ці вʼїзди, які не перебувають під охороною, росіяни не просто так залишили без уваги. Про це докладніше розпишемо у наступній статті.

Що таке “Овощехранилище”?

В документації росіяни (в контексті “Орландо” зокрема) згадують ще “Овочесховище” (рос. — “Овощехранилище”). Найімовірніше, це будівлі, розташовані на території дронопорту, в яких росіяни зберігають дрони та комплектувальні елементи. Така цинічна назва, імовірно, обрана, тому що інші складники росіяни теж шифрують. Наприклад, “редискою” звуть промисловий маршрутизатор-модем, за допомогою якого здійснюється передавання телеметрії та відео “Шахедів” серії “Ъ”. Або “хліб” — це камери на дрони. Є ще поняття “борщ”. Ну і, авжеж, уже згадані “пампушки” — SIM-картки, про що у нас є ціла стаття. А “кастрюлями” називають безпілотник-камікадзе типу “Герань-2”.

Приклад використання термінології в офіційному звіті про зроблену роботу Іншаковим І. Д.

Цільове призначення “овочесховищ” – збирання, перевірка та передпольотна підготовка ударних дронів та їхнє зберігання. Такі комплекси “овочесховища” як правило входить до складу точки пуску, складається з 15 будівель, які використовуються для розміщення співробітників, ТМЦ (товарно-матеріальних цінностей), техніки та проведення робіт. Також на території комплексу розташовуються такі собі “гаражі” для зберігання перевірених та укомплектованих “Шахедів”. І подекуди на території комплексу проводяться навчання особового складу та військовослужбовців МО РФ. Такі “овочесховища” станом на 30 жовтня 2024 року функціонували на двох точках пусків: “Навой” та “Орландо”. Проте в технічній документації щодо організації інших точок пусків (“Мілан”, “Авіньйон” та “Порт Артур”) також наголошувалось про необхідність будівництва таких “овочесховищ”.

Схема “великого дронопорту”

Стало відомо, що з 1 березня 2025 року всі співробітники “Орландо” проживають в готелі “Орел”: м.Орел, пл.Миру, 4 (координати: 52.968300, 36.079600). А ті, хто залучені до запусків дронів по території України, харчуються в закладі за адресою: м.Орел, вул. Комсомольська, б.231 (координати: 52.940535, 36.050647)53.371530, 35.794632).

Про заселення до готелів “Орел” та “Русь” в Орлі відряджених на “великий дронопорт” для роботи співробітників “Алабуги” ще наприкінці лютого 2025 домовлялася служба безпеки компанії.

Тімуру Коновалову, якого ми згадували у першій публікації, “Алабуга” теж бронювала люксовий номер в готелі “Мегаполіс” у Брянську, тож це непоодинока тенденція.

Цвинтар російських “Шахедів”

У першій статті, де аналітики MII оглядали документи про секретні випробовування “Шахедів” у Туреччині й Казахстані, є згадка про Аяза Мансурова — 18-річного студента  “Алабуги Політєх”, що працює й над виробництвом та удосконаленням дронів. Серед іншого Сєргєй Алєксєєв, заступник гендиректора ОЕЗПВТ “Алабуга”, простить Тазутдінова І.Р. (рос. — Тазутдинова И.Р.), заступника гендиректора з роботи із ключовими партнерами, закупити по 2000 активованих, поповнених та оформлених на паспорти людей “пампушок Теле 2” і “Глобал сім” (“пампушки” — SIM-картки). Алєксєєв пояснював, що така кількість “пампушок” потрібна для “забезпечення випробувань в “Орландо”. І відповідальним у службовій записці був саме 18-річний Мансуров Аяз.

З документації дізнаємося, що десь за 200 метрів від західного неконтрольованого в’їзду розташоване “кладовище Шахедів”, котрі впали, і на більшості з яких збереглися всі електронні блоки керування. Аналітикам Molfar Intelligence Institute також відомо, скільки щоночі дисфункціональних “Шахедів” падає на “Орландо”.

Потім, проглянувши вкотре супутникові знімки, натрапляємо на цей “цвинтар” (53.372541, 35.803685).

У південній частині “дронопорту” є ще склад бойових частин від дронів, котрі впали. Їх там понад 500 одиниць станом на початок березня 2025 року.

Координати ймовірної локації складу: 53.364320, 35.804158.

Вище у статті ми обмовились, що на території “великого дронопорту”, окрім того, що там в гаражах тримають “Шахеди”, ще й виконують деякі етапи збирання зброї — кріплять бойову частину, перевіряють комплектність і тестують. Спеціалісти конструкторського бюро збирають тестові екземпляри безпілотників, випробовують нові модифікації та їхні бойові частини різної потужності. До того ж на територію дронопорту регулярно привозять ТББЧ-50М — термобаричну бойову частину до “Шахедів”, одну зі стандартних бойових частин для цього виду безпілотників.

Також “Шахеди” оснащують кумулятивно осколково-фугасними БЧ, вага яких становить як 50 кг, так і 90 кг. Крім того, росіяни можуть встановлювати на ці БПЛА й інші бойові частини, що відрізняються зокрема і вагою — наприклад, БЧ, що важать лише 4 кг.

Цікаво, що крім спеціалістів “Алабуги” до роботи залучають ще аутсорс-робітників — мешканців Орловської області. Ті, через брак досвіду, систематично припускаються помилок під час збирання “Шахедів”. І ця некваліфікована крупновузлова збірка є однією з причин дронопадів. Основна ж причина — використання неякісних деталей та комплектувальних елементів, зокрема, двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ).

Та й фахові працівники почасти скаржаться на умови праці. Про стан працівників на “Орландо” і кейси з погрозами “прострелити коліна” — нижче у статті.

“Кустанай”: насип для ППО, термобаричні бойові частини та ангари під “Шахеди”

Курська область, аеропорт “Халіно”. Координати: 51.759911, 36.287219.

Супутниковий знімок аеропорту від 04.10.2025 року

У жовтні-листопаді 2024 року росіяни почали роботи з будівництва залізобетонних споруд для захисту військової техніки та обладнання від можливих атак у північно-західній частині аеродрому “Халіно”. У січні 2025 року роботи з будівництва завершились.

Частину збудованих захисних споруд росіяни можуть використовувати для зберігання “Шахедів”. Це аналітики Molfar Intelligence Institute бачать з супутникового знімка від 4 жовтня 2025 року — на фото виявлене місце розташування ангарів для зберігання дронів.

З супутникових знімків від 01.09.2025 та 17.09.2025 бачимо, що біля однієї зі споруд (51.759075, 36.290792) зафіксовано розміщення “Шахедів”.

А збоку від цієї споруди — насип для розміщення систем російської ППО типу ЗРПК “Панцир-С1” або ЗРК “Тор”.

У внутрішній секретній документації “Алабуги” є буквальне пояснення, що цей насип потрібен для ППО. Зробили його спеціалісти “Алабуги”.

Північніше від ідентифікованої локації є ще 5 захисних споруд та 2 комплекси будов, облаштовані захисними насипами по периметру. Ці споруди росіяни можуть використовувати для розміщення боєприпасів та “Шахедів”. Ширина прокладених доріг між будовами та спорудами, вочевидь, не розрахована на прохід літаків. На супутниковому знімку від 17.09.2025 поряд із захисними спорудами бачимо військовий вантажний транспорт, який, імовірно, використовується для логістики на локації (позначене червоним овалом на фото нижче).

На територію, як і на “великий дронопорт” в Орловській області, теж регулярно привозять термобаричну бойову частину (БЧ) до “Шахедів” — ТББЧ-50М. Ці БЧ кріплять до дронів, вочевидь, в одній із тих захисних споруд, про які ми писали вище.

“Навой”: вирубка лісу і запуск “шахедів” з автомобілів

Брянська область, селище Навля. Координати: 52.855678, 34.517882; 52.855132, 34.505611.

Супутниковий знімок від 09.09.2025

Наприкінці 2023 року на цій локації росіяни почали вирубувати ліс, аби готувати там майданчик для об’єкта. Вже у серпні 2024 року там активно велись будівельні роботи, а в жовтні основна локація для запуску “Шахедів” з автомобілів була побудована. В липні 2025 року будували майданчик з гаражними приміщеннями західніше основної локації, який завершили у вересні.

11.10.2023 — вирубка лісу

14.08.2024 — будівництво

20.10.2024 — збудована основна локація для запуску дронів з авто

20.07.2025 — триває будівництво західної частини від основної локації

09.09.2025 — будівництво майданчика з гаражними приміщеннями та стаціонарними пусковими установками на захід від основної локації завершене

Що є на локації?

На супутниковому знімку від 09.09.2025 бачимо, що на основній локації, котра використовується як майданчик для запуску “Шахедів” з автомобілів, є 3 великі підземні споруди (на фото нижче позначені червоним). Їх росіяни можуть використовувати для зберігання дронів, або, як і в попередньому випадку, робітники там приєднують БЧ до корпусу безпілотника. Також там є приблизно 20 малих підземних будов (позначені жовтим), де тримають “Шахеди”.

У західній частині локації зафіксовано 2 стаціонарні пускові установки для дронів (підсвічено червоним на фото нижче) та 16 будов для їхнього зберігання (позначено жовтим кольором).

“Шанхай”: оперативне облаштування аеродрому стаціонарними пусковими установками

Смоленська область, аеродром “Шаталово”. Координати: 54.343392, 32.472524; 54.334886, 32.491853.

Супутниковий знімок від 04.10.2025

Облаштовувати аеродром стаціонарними пусковими установками росіяни почали в кінці січня 2025 року, а завершили у березні.

19.01.2025 — пускові установки відсутні на локації

08.02.2025 — будівельні роботи на локації

24.02.2025 — встановлені стаціонарні пускові установки для “Шахедів”

04.10.2025 — в східній та північній частинах аеродрому розміщені  стаціонарні пускові установки для запуску дронів

04.10.2025 — складські приміщення у північній частині аеродрому, де зберігають “Шахеди” та кріплять БЧ до них

21.09.2025 — “Шахеди” поряд з одним зі складів (координати: 54.346971, 32.491320).

Тож, бачимо, що на території аеродрому облаштували 4 стаціонарні пускові установки. У складських приміщеннях, імовірно, зберігають “Шахеди” і прикріплюють БЧ до дронів.

“Мілан”: “Э144.302.00.00” та “ШИМА 773631.014” як шифрування бойових частин

Ростовська область, аеродром “Міллерово”. Координати: 48.954484, 40.273963.

Супутниковий знімок від 18.10.2025

Роботи з будівництва локації розпочались в листопаді 2024 року, і вже у квітні 2025-го росіяни побудували 4 стаціонарні пускові установки.

У західній частині аеродрому було побудовано майданчик, на якому розмістили 4 стаціонарні пускові установки для запуску БПЛА типу “Shahed”, як і в попередньому випадку на аеродромі “Шанхай”.

На територію аеродрому представники спецзв’язку Росії (ФГУП ГЦСС РФ) привозять продукцію НПО “Базальт” з Дзержинська Ніжегородської області та Нерехти Костромської області. Це вироби “Э144.302.00.00” та “ШИМА 773631.014”, що, імовірно, є шифруванням для БЧ). Також туди можуть привозити бойові частини дрона, розроблені НПО “Базальт”, та вироблені на території “Нерехтського механічного заводу” Костромської області (координати: 57.458107, 40.549487) та заводу “ім. Свердлова” в Дзержинську Ніжегородської області (координати: 56.273271, 43.380506). Це нам стало відомо завдяки внутрішній секретній документації “Алабуги”.

“Порт Артур”: супутникове фото із запуском “Шахеда”

Краснодарський край, аеродром “Приморсько-Ахтарськ”. Координати: 46.066107, 38.220378; 46.058452, 38.220521; 46.049881, 38.240103.

Супутниковий знімок від 27.09.2025

На аеродромі побудовано залізобетонні захисні споруди, 2 локації з гаражними приміщеннями для зберігання “Шахедів” та 4 стаціонарні пускові установки для їхнього запуску. Згідно із супутниковими знімками, будівництво розпочалось у лютому 2025 року і завершилося у березні.

На локації побудовано два майданчики для зберігання дронів, 24 гаражних приміщення, смугу запуску з мобільних пускових установок та, імовірно, 4 стаціонарні пускові установки.

“Баня” і браковані “Шахеди”

Аналітики Molfar Intelligence Institute отримали скан виданого 24 липня 2024 року розпорядження Алєксєєва з позначкою “для службового користування”. В ньому йдеться про браковані безпілотники, звітування та стратегію розв’язання проблем.

Також у цьому файлі бачимо чимало імен, які аналітики Molfar Intelligence Institute вже зустрічали в контексті роботи над матеріалами про “Алабугу”, зокрема, із витоку Sahara Thunder, що вкотре підтверджує правдивість документа. Також маємо додатковий пруф — деякі із цих фахівців мали відрядження до Ірану, про що нам відомо із документів про скасування їхніх бронювань (1, 2).

Ще цей документ цікавий в контексті понять “інциденти” та “вироби із браком”. Стає зрозуміло, що далеко не всі “Шахеди” витримують тестові випробування і як наслідок — просто падають на землю (вочевидь, тому на деяких “дронопортах” існують “цвинтарі Шахедів”). Разом із тим, керівництво незадоволене тим, що ці “інциденти” працівники знімають на мобільні телефони. Судячи з того, що Алєксєєв порушив це питання, вочевидь, що ці відео були поширені за межі “Алабуги”. Питання безпеки в контексті особливої економічної зони ми розглянемо у наступній статті.

У тексті документа також бачимо слово “Баня”, тобто “лазня”. Схоже, що це чергове шифрування для місця запуску дронів. А саме —  випробувального полігону в селі Тоцкоє 2 Оренбурзької області.

Схема концепції розташування доріг та майданчиків на “Бані”

З офіційної внутрішньої документації стає зрозуміло, що ще у 2024 році тривали модернізаційні роботи на майданчику “Баня” довкола ПУР (пунктів управління).

“Баню” росіяни використовують для тестування експериментальних зразків техніки, а також проведення навчань особового складу та військовослужбовців РФ.

Аналітики MII отримали документ з програмою випробувального польоту “Гербери” на майданчику “Баня”. Згідно з нею БПЛА, змінюючи висоту, протягом 120 хвилин мав пролетіти 232 км через задані точки.

Хто привозить бойові частини на точки пусків?

Основним споживачем продукції, яку виробляє “Алабуга”, є Міністерство оборони РФ.

Наприклад, от лист “Алабуги” на адресу начальника Управління замовлень (спеціальних засобів) Міноборони Авєріна Валєрія Анатольєвіча (рос. — Аверин Валерий Анатольевич). В ньому “Алабуга” пропонує розглянути придбання 1 000 “Гербер” лише протягом 2024 року, а починаючи з 2025 року пропонувалося постачання вже 10 000 таких безпілотників щорічно. Примітно, що до листа додана специфікація з характеристиками “Гербер”. Вона позначена як “таємна”, однак це не завадило аналітикам MII отримати та проаналізувати її.

Невдовзі договір між “Алабугою” та Міноборони щодо постачання “Гербер” був укладений, а вже у грудні 2024 року сторони підписали додаткові угоди до нього. Їх від міністерства підписував вже не Авєрін, а заступник міністра Кріворучко Алєксєй Юрьєвіч (рос. — Криворучко Алексей Юрьевич).

А основними постачальниками бойових частин для ОЕЗПВТ “Алабуга” є дві російські компанії: АТ “ФНВЦ “НДІ прикладної хімії” (рос. — АО “ФНПЦ “НИИ прикладной химии”) та АТ “НВО “Базальт” (рос. — АО “НПО “Базальт”).  

АТ “ФНВЦ “НДІ прикладної хімії”. Згідно з контрактом на 2024 рік, це акціонерне товариство постачає щонайменше 3 тисячі термобаричних бойових частин (50 кг) для “шахедів”. Відомо також про проведення апробації та подальше постачання 30 одиниць 90-кілограмових бойових частин “ТББЧ-90” і розроблення “ТББЧ-90-Я” – термобаричних бойових частин збільшеної маси.

Відомо, що “Алабуга” контактувала з “НДІ прикладної хімії” з питань виготовлення та випробування бойових частин ще з весни 2023 року, а восени того ж року їхня співпраця вийшла на новий рівень — постачання сотень таких “виробів”.

Картка з реквізитами “НДІ прикладної хімії”

Згідно з отриманими листами “Алабуги” на адресу “НДІ прикладної хімії”, у 2024 та 2025 роках останнє регулярно постачало великі партії бойових частин, які розподілялися “Алабугою” між відповідними військовими частинами, дислокованими на точках пусків.

АТ “НВО “Базальт”. “Базальт”, згідно з контрактом на 2024 рік, постачав щонайменше 5 тисяч 50-кілограмових осколково-фугасних бойових частин для “Шахедів”. Була узгоджена конструкторська документація щодо виробництва “Изделие 90-К”, також розпочалася розробка “Изделие 90-Я” (імовірно, йдеться про нові бойові частини для “Шахедів” з масою 90 кг).

Так само як і бойові частини виробництва “НДІ прикладної хімії”, продукція “Базальта” після виготовлення одразу розподіляється між військовими частинами, які здійснюють запуски “Шахедів” по Україні.

Як бачимо з наведених вище листів, возить бойові частини на точки пусків ФДУП ГЦСС — “Федеральне державне унітарне підприємство “Головний центр спеціального звʼязку” (рос. — “Федеральное государственное унитарное предприяти “Главный центр специальной связи”). Між “Алабугою” та ФДУП ГЦСС укладено відповідний договір “щодо надання послуг спеціального зв’язку з постачання небезпечних вантажів”.

Виходячи з отриманих документів, така співпраця з ФДУП ГЦСС у “Алабуги” триває ще від 2023 року.

Відповідальним за налагодження цієї співпраці зі сторони ФДУП ГЦСС був перший заступник начальника з розвитку цього підприємства Манченко Максим Іванович (рос. — Манченко Максим Иванович) (21.12.1980, VK, mmanchenko@gmail.com, mmanchenko@bk.ru, mmanchenko@mail.ru, m.manchenko@cccb.ru, +79255856710, паспорт: 4003 017179, СНІОР: 046-492-157 70). Він навіть люб’язно надав партнерам з “Алабуги” свою візитівку.

Візитівка контактної особи ФГУП ГЦСС, надіслана представникам “Алабуги”, та Манчєнко М.І.

Наведемо ще кілька фрагментів отриманих нами листів, де вказані дислоковані на точках пусків військові частини, а також реквізити “НДІ прикладної хімії”, “Базальта” та заводів, які виробляють всі ці бойові частини для “Шахедів”.

Рузанов Вадім, Філіппов Євгєній, Сабіров Євгєній, Давидов Алєксандр, Антіпін Сєргєй, Гільязов Расіль, Борісов Євгєній — це представники ФГУП ГЦСС, які були відповідальними за отримання та перевезення бойових частин

Хто причетний до запусків “Шахедів” по Україні?

Серед тих, хто забезпечує запуски “Шахедів” по Україні з усіх цих “дронопортів”, є не лише військові. У цьому процесі щоденно беруть активну участь представники “Алабуги”, переважно з двох її структурних підрозділів: Служби спеціальних проєктів (ССП) та Конструкторського бюро (КБ). Серед отриманих документів ми можемо побачити, наприклад, список співробітників КБ, які перебували у відрядженні на точках “Навой”, “Кустанай” та “Орландо” у вересні та жовтні 2024 року.

Разом із тим можна побачити на скриншоті таблиці позивні співробітників ССП, які разом з військовослужбовцями Повітряно-космічних сил РФ працювали на точці “Орландо” у травні та червні 2025 року.

У розпорядження аналітиків Molfar Intelligence Institute потрапило чимало документів з даними про причетних до служби на місцях запусків “Шахедів” російських військових . Ми вже опрацьовуємо ці дані й незабаром представимо повні списки. Нижче на скриншоті ви можете ознайомитися з інформацією про дещицю з них.

Однак, якщо серед співробітників ССП на “Орландо” є чимало місцевих мешканців, а їхній тодішній керівник — взагалі кадровий російський офіцер (більше про нього — у наступній статті), то співробітниками КБ переважно є студенти “Алабуга Політех”. Судячи з отриманих документів, чимало з них є неповнолітніми, ще декотрим лише нещодавно виповнилося 18 років.

До речі, одним зі згаданих у цьому документі співробітників КБ є молодший спеціаліст Іван Іншаков (рос. — Иван Иншаков), звіт якого про збирання “Шахедів”, налаштування на них камер та навіть навчання співробітників ССП ми наводили вище. Тепер ми знаємо, що на момент складання звіту цьому “молодшому спеціалісту” було лише 16 років.

Особовий склад, що забезпечує функціонування точок, проживає, зазвичай, в орендованих квартирах, будинках чи готелях у відносній близькості до пускових майданчиків. Усі перевезення на точки здійснюються із дотриманням суворих заходів конспірації, переважно вночі.

Але попри ці умови, серед співробітників КБ панують панічні настрої. Наприклад, після атаки Сил оборони на “великий дронопорт” 26 грудня 2024 року вони скаржились на “невиправданий ризик”, пов’язаний із необхідністю працювати попри те, що російське ППО не здатне запобігти ураженню пускових точок. Тоді співробітники “Алабуги” у грубій формі висловлювалися на адресу свого керівництва, вважаючи, що внаслідок атаки більшість людей не постраждало лише завдяки чистому везінню. Після цього обстрілу багато працівників зізнались, що хочуть залишити не лише точки пусків, але й роботу в “Алабузі” загалом.

Зі свіжіших прикладів, відомо про випадок у квітні 2025 року, коли співробітники ССП, залучивши озброєних військових і погрожуючи “прострелити коліна”, примусили представників КБ вийти на роботу на точці пуску.

Як бачимо, стосунки навіть між представниками різних підрозділів “Алабуги” є досить напруженими. Можливо, саме тому росіяни залучають дітей на виробництво, оскільки  їх простіше змусити виконувати небезпечну роботу? Але про це, а також про те, як ще використовують в “Алабузі” неповнолітніх, читайте докладніше у наступних статтях циклу.

Ще аналітикам Molfar Intelligence Institute потрапили в руки документи зі списком понад 200 російських військовослужбовців, котрі, імовірно, проходили навчання в ОЕЗПВТ “Алабуга”. Ці списки складаються з прізвищ, імен та по батькові військовослужбовців, їхніх посад, звань, номерів армій чи дивізій, в яких вони проходять службу, точки перебування, дат народження та телефонів. За нашою інформацією, це військовослужбовці, що проходили в ОЕЗПВТ навчання запуску “Шахедів”.

Команда Molfar Intelligence Institute вже працює над аналізом цих даних і у наступних публікаціях ви зможете докладно ознайомитися з ними в новому реєстрі.

Підсумуємо коротко.
Секретні й кодові назви, якими росіяни шифрують місця тестувань і запусків “Шахедів, у статті Molfar Intelligence Institute розкрито. Магія слів — кодувати реальні російські локації в іноземні, використовуючи збіги перших двох-трьох літер. На основі супутникових знімків та внутрішніх документів аналітики МІІ ідентифікували обʼєкти та з’ясували ситуацію на місцях запусків й тестувань. Разом із тим, на основі вивчення внутрішньої секретної документації з “Алабуги”, тепер відомий ланцюжок постачання БЧ до точок запусків безпілотників.

І хоч, як виявилося, серед працівників на місцях запусків дронів (на “Орландо”, наприклад), часом виникають демотиваційні настрої чи тенденційний брак експертів й залучення нефахових жителів з області, керівництво “Алабуги” використовує працю неповнолітніх.

У наступній статті розглянемо зокрема ситуацію із безпекою в “Алабузі”. Стежте за оновленнями.