Кілька днів тому аналітик The Jerusalem Post Цвіка Кляйн опублікував світлину українського військового з нібито свастикою на рюкзаку. Тегнув Володимира Зеленського і підписав: “сподіваюся, це не популярна думка”.
У коментарі відразу прийшли користувачі з обуренням, що фото може бути просто фейковим і маніпулятивним. Сам Кляйн запевняв, що отримав його від свого надійного джерела. Потім у мережі почало поширюватись те саме фото, проте замість нацистського прапора, на рюкзаку була мілітарна версія ізраїльського прапора.
Команда Molfar вирішила перевірити яка з цих версій правдива. І оскільки оригінального зображення у мережі знайдено не було, ми вдались до аналізу цифрових шумів на фотографії із нацистським прапором.
Що показує аналіз цифрових шумів?
Згідно Error Level Analysis на зображенні забагато темних областей, що може свідчити про маніпуляції із зображенням. Утім такий ефект також може бути викликаний багаторазовою конвертацією фото з одного формату в інший та багаторазовим перезбереженням фото, у такому разі ELA-аналіз може бути лише допоміжним інструментом, але навряд зможе довести автентичність фото. Так само зазвичай сині елементи під час Error Level Analysis можуть свідчити про маніпуляції, утім на обох фотографіях вони притаманні всім об’єктам на фото, і також можуть бути ознакою багаторазового перезбереження фото. Нашивка на рюкзаку має більше червоних елементів, що може свідчити про маніпуляції із нею
Тіні та відбиття у склі на фото не виглядають підозріло. Водночас рюкзак на фото розташований у місці, що оточене темними плямами та об`єктами на передньому плані, що потенційно може свідчити про його вмонтованість. При інтенсивнішій шумовій картинці, сам рюкзак має значно більшу кількість синіх контурів, це може свідчити як про маніпуляції із ним, так і про результат, обумовлений контрастністю камуфляжу. Нашивка ж на рюкзаку дає додаткові червоні артефакти, що може бути ознакою маніпуляцій, проведених саме у цій частині зображення.
Плями під кріслом та у відбиваннях у склі можуть бути занадто темними та світлими частинами на фото, тобто частинами з недостатньою або надмірною експозицією, що не мають достатньо інформації.
Додаткові інструменту аналізу InVid демонструють імовірність маніпуляцій із нашивкою, з білими елементами на кріслі (квитки чи документи) та з областями навколо рюкзака:
Висновок: з вірогідністю >80% зона шеврона на рюкзаку була змінена за допомогою графічних редакторів. Найімовірніший варіант: військовий подорожував з іншим шевроном на рюкзаку, або взагалі без нього – місце під шеврон військові часто залишають пустим при пересуванні по місту. Окрім того, подивіться на фотографію ще раз, і спитайте себе: яка людина носить екстремістську символіку в людному місці? Правильна відповідь: людина, штучно створена російською пропагандою.
Росія – це країна-агресор, що веде загарбницьку війну проти України. Намагання виправдати ведення агресивної війни та геноцид “боротьбою з українськими нацистами” – типова тактика російських фашистів. OSINT-спільнота Molfar закликає світову спільноту та особисто Цвіка Кляйна дивитись на події останніх 8 місяців з точки зору фактів, а не через призму пропагандистських фейків.
✉️ Для зв’язку з командою та отримання коментаря заповніть форму нижче, або надішліть свій запит на адресу: business@molfar.com
