ТЦК, “Азов”, блекаути та ядерний шантаж: Molfar Intelligence Institute дослідив, як Росія створює ІПСО проти України

Аналітики Molfar Intelligence Institute (MII) дослідили 10 російських ІПСО від 2022 року. До вибірки увійшли операції, які впливали на суспільні настрої, провокували конкретні дії або шкодили міжнародному іміджу України. Це 8 довготривалих кампаній та 2 окремі кейси. У кожній із них OSINT-аналітики MII проаналізували інструменти, наративи та канали поширення, спираючись на дані фактчекерів, моніторинг Telegram-каналів, звіти аналітичних центрів та відкриті дослідження.

Основні напрями ІПСО

Російські ІПСО рідко існують як ізольовані інформаційні вкиди. Це системні кампанії, до яких долучені медіа, анонімні Telegram-канали, бот-мережі, які поширюють повторювані емоційні наративи.

У 2025-2026 роках сукупний вплив ІПСО змістився з короткострокового залякування до довгострокової зміни суспільної парадигми — із акцентом на масштабних кампаніях, спрямованих на поступове й докорінне переформатування громадської думки.

Дослідження Molfar Intelligence Institute охопило 10 ключових операцій:

• Дискредитація українських військових. Наративи про безвихідь, втому та знецінення ЗСУ найчастіше спрямовані на тих, хто ухвалює рішення долучитися до лав армії. Їхня мета — знизити мотивацію захищати державу.
• ІПСО проти полку «Азов». Одна з найтриваліших і найвпливовіших інформаційно-психологічних операцій розпочалася 2014 року. Ми вже аналізували російські ІПСО про «Азов» (1, 2). У цьому матеріалі окремо досліджуємо канали розповсюдження та ключові меседжі кампанії.
• Мобілізація студентів та неповнолітніх. Одні з найемоційніших фейків у нашій вибірці, які розраховані одночасно на батьків та молодь.
• Ядерний шантаж. Регулярні хвилі ядерних погроз використовують, щоб залякати українців та стримати допомогу Заходу.
• Дискредитацію українських спортсменів на Зимових Олімпійських іграх 2026 року. Операція “Matryoshka” використовувала ШІ-фейки під логотипами світових медіа для дискредитації українських спортсменів на Зимових ОІ 2026. 
• Гуманітарна допомога як прикриття для контрабанди та корупції. Наратив, що підриває довіру до волонтерів та міжнародних організацій і знижує готовність Заходу допомагати Україні.

Окремо розглянули два менші кейси: маніпуляції навколо візиту Анджеліни Джолі в Україну та дискредитація українських жінок у Польщі. Ці точкові операції показують, як Росія використовує будь-який медійний привід для швидкого інформаційного вкиду.

Дискредитація Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки

Росіяни давно намагаються підірвати довіру між цивільними та державою. Кампанія проти Територіальних центрів комплектування (ТЦК) — один із найяскравіших прикладів цієї стратегії.

Інститут масової інформації перевірив топ-10 Telegram-каналів: 55% публікацій про ТЦК подавалися в негативному ключі, посилання на першоджерела були лише у 26,9% матеріалів, а кожне шосте з них вело на ресурс, що належить проросійському Андрію Портнову. На кінець проаналізованого періоду кількість контенту знизилася на 24%, але емоційна тональність досягла піку. Публікацій стає менше, але вони стають більш агресивними.

Експорт електроенергії, несправедливий розподіл світла між регіонами, маніпуляції дефіцитом

У 2025 році кількість російських атак на енергооб’єкти України перевищила 1200, що більше за всі попередні роки разом. Кожна нова хвиля ударів супроводжувалася синхронною хвилею дезінформації. Тобто, росіяни беруть реальну проблему, яку самі створили, та підмішують до цього хибне пояснення.

ТЦК та енергетика — лише дві з десяти операцій, які ми розглянули. Решта операцій охоплює теми, кожна з яких б’є в окремому напрямку: армія, міжнародна підтримка, суспільний страх, довіру до інститутів.

Скільки Росія витрачає на ІПСО?

Один міноносець класу «Арлі Берк» обходиться уряду США орієнтовно в $1-2 мільярда. Саме у $1,5 млрд обходиться Росії інша зброя — ІПСО під назвою “Майдан-3”. Це масштабна спроба підняти протести всередині українського суспільства проти діючої влади.

Однак навіть ці мільярди лише один рядок у набагато більшому рахунку. Щороку, за оцінками (1, 2) полковника СБУ Департаменту кібербезпеки Олександра Мельниченка, Росія витрачає на глобальні ІПСО не менше $4,6 мільярда. А ще сюди можна додати російські державні медіа, які є частиною розповсюдження пропаганди. Литовський аналітичний центр Debunk.org підрахував, що на державні медіа РФ у 2023 році пішло $1,9 мільярда.

Армія, ФСБ, ботоферми: хто стоїть за російськими ІПСО

За кожною цією цифрою стоїть конкретна структура: підрозділи ІПСО в Головному управлінні Генштабу, у ФСБ, при Міноборони та Адміністрації президента РФ. І ці структури в Росії лише розширюються.

У квітні 2024-го ГУР повідомило: в Росії офіційно з’явилася нова група військових спеціальностей — “Інформаційне протиборство”. Фахівців з ІПСО готують у Військовій академії Генштабу та Військово-космічній академії імені Можайського. У березні 2025 ГУР також повідомило про розширення підрозділів з ІПСО у складі 3-ї та 51-ї загальновійськових армій ЗС РФ.

Їхня робота має одразу кілька конкретних цілей.

• Зламати волю українського суспільства до опору. Забезпечити загарбнику оптимальні умови для взяття під контроль територій, нівелюючи можливий опір суспільства.
• Зупинити або зменшити західну підтримку. Саме на фінансування цієї інформаційної кампанії витрачають мільйони доларів — поширюючи фейки про нібито продаж Україною зброї на чорний ринок.
• Розколоти українське суспільство. Тобто не знищити Україну ракетами, а змусити українців ненавидіти одне одного і власну владу.
• Вплив на вибори і рішення про гуманітарну та військову допомогу в США та ЄС. Росія вже втручалася в хід понад 30 національних виборів — від Угорщини і Польщі до Брекситу та виборів президента США, підтримуючи теорії змови (на кшталт “біолабораторії в Україні”) та виправдовуючи власну агресію.

Фінансуючи ІПСО, росіяни готові навіть жертвувати потребами власної армії. Бо найдорожчий міноносець не має жодної цінності, якщо його екіпаж не хоче воювати.

Бот-мережі: від 100 акаунтів до 34 мільйонів коментарів

Перші тижні після повномасштабного вторгнення у 2022-му. X (ex-Twitter) блокує 100 акаунтів, які активно поширюють хештег #istandwithputin. Здається, масштаб зовсім невеликий. Але вже до серпня того ж року заблокованих акаунтів, пов’язаних із поширенням російської пропаганди, стає вже 75 тисяч.

Дослідження німецьких учених із Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана показало: 20% акаунтів в X, що поширювали проросійський контент у 2022 році, були ботами. Причому активізувалися вони системно, наприклад, перед голосуваннями Ради Безпеки та Генеральної Асамблеї ООН щодо засудження вторгнення РФ в Україну. Хештеги на кшталт #IStandWithRussia та #UkraineBiolabs з’являлися синхронно та масово.

У Telegram також зростає кількість ботів. Станом на жовтень 2025 в базі Telemetrio загалом налічувалося 198,9 тис. Telegram-каналів з ознаками накрутки (1,76% від усіх). Хоча частка ботів залишається невеликою, за рік додалося 120,3 тис. нових випадків.

Дослідники з OpenMinds та DFRLab проаналізували Telegram-канали, пов’язані з тимчасово окупованими територіями України. За півтора року з січня 2024 по квітень 2025 виявили мережу з 3600 ботів, які залишили щонайменше 316 тисяч коментарів у чатах ТОТ. Ті самі боти написали ще понад 3 мільйони коментарів у каналах України, Росії та Молдови.

34 мільйони негативних коментарів за чотири місяці — такий результат роботи лише однієї структури, «Агенції соціального дизайну».

За даними витоку, дослідженого німецькими медіа Süddeutsche Zeitung, NDR, WDR та Delfi

Боти активно використовували ШІ та працювали за чіткими темами. Майже кожен п’ятий коментар (19,4%) критикував українську владу. Решта — антизахідні, проти США, виправдання окупації через «нацистські» наративи, прославляння російської армії, ядерні погрози та заклики до переговорів.

Окремий шар російського ІПСО розкрили завдяки витоку даних, який досліджували німецькі медіа Süddeutsche Zeitung, NDR, WDR та естонське Delfi. У центрі — російське «Агентство соціального дизайну» (АСД), яке керує мережею ботів у різних соцмережах. Ці боти не діють як очевидна пропаганда, а імітують звичайних громадян країн, які Росія планує дестабілізувати.

З аналізу витоку випливає, що АСД, ймовірно, працює на Адміністрацію президента РФ. Крім прямого просування російських наративів вони також розпалюють суперечки через реальні проблеми в українському суспільстві на кшталт: мобілізація, втрати на фронті, корупція, обмеження свободи слова під час воєнного стану, зниження військової допомоги. З січня по квітень 2024 року АСД опублікувало майже 34 мільйони негативних коментарів у різних соцмережах.

Цікаво, що ботоферми, пов’язані з Євгеном Пригожиним, продовжують роботу навіть після його загибелі. У 2024 році Wall Street Journal зафіксував, що ці структури активно поширюють дезінформацію не лише про Україну, а й втручаються у вибори в США.

Чотири ключові механіки російської дезінформації

У ході дослідження російських ІПСО аналітики Molfar Intelligence Institute провели інтерв’ю з 10 представниками медіа та громадських організацій, що мали досвід роботи з фейками, дезінформацією або з ІПСО. На основі того, що вони описують, ми вивели чотири ключові механіки, якими користуються росіяни.

Синхронізований хаос

Атака може розпочинатися з висловлювань іноземних інфлюенсерів або публічно-політичних осіб, підхоплюється анонімними Telegram-каналами, а завершується бот-атаками в коментарях офіційних медіа. Це створює ілюзію масової “народної” думки — хоча насправді кожен рівень скоординований.

Паразитування на реальних вразливостях

Перебільшують проблеми, які реально існують. Корупційні скандали, мобілізація, перебої з електропостачанням — усе це стає фундаментом для наративу “все пропало”. Мета — перетворити конструктивну критику на зневіру.

Когнітивне та емоційне перевантаження

Операції навмисно приурочені до моментів максимальної вразливості: обстріли, блекаути, смерті відомих людей. Страх, гнів або інші сильні емоційні стани відключають раціональне мислення. Людина в паніці не верифікує джерело, а поспішає поділитися з усіма.

Технологічна асиметрія

Використання ШІ (дипфейки, генерації текстів) дозволяєть масштабувати атаки з мінімальними витратами. Брехня поширюється за секунди, а спростування з’являється за години або навіть дні. Цей розрив у часі є структурною перевагою агресора.

Розкол суспільства як стратегічна мета Росії

Наслідки цих механік виходять далеко за межі інформаційного поля. Фізичні атаки на ТЦК, поліцію, підпали транспортних засобів військових суттєво зросли у 2026-му. У 2024 було зафіксовано 118 нападів на працівників ТЦК, 2025-го — 341 випадок. У 2026-му на кінець квітня вже понад 117 нападів.

Тобто ІПСО-кампанії з дискредитації мобілізації цілеспрямовано легітимізують дії, які підпадають під кримінальну відповідальність.

Збільшити прірву з непорозуміння між військовими та цивільними, між тими, хто виїхав, і тими, хто залишився, між жінками та чоловіками — центральна мета ІПСО.

Як протидіяти ІПСО: міжнародний досвід

Швидкі та ефективні відповіді на ІПСО вже існують. Деякі — у Фінляндії, деякі — на Тайвані, деякі — в українських фактчекінгових редакціях. Експерти, яких опитали аналітики Molfar Intelligence Institute, виділили кілька підходів, що знижують вплив дезінформації.

Медіаграмотність з дитинства

Для прикладу, Фінляндія посідає перше місце в Європі з медіаграмотності — завдяки інтеграції критичного мислення в шкільну програму. Це довгостроковий захист, який не можна зламати одним фейком.

Швидка відповідь через гумор

Тайвань розробив практику миттєвого реагування на дезінформацію у форматі жартів і мемів. Вірусний спростовуючий контент поширюється так само швидко, як і фейк.

Мовлення на випередження

Заповнити інформаційний вакуум до того, як це зробить ворог. Пояснювати складні процеси заздалегідь, а не спростовувати фейк постфактум.

Міжнародний реєстр ІПСО

Аналітики MII пропонують створити аналог реєстру воєнних злочинів — зафіксовані, верифіковані кампанії дезінформації з іменами та пов’язаними структурами. Основа для позовів у міжнародних судах.

Окремо варто зазначити, наскільки різними є платформи, соціальні мережі. TikTok офіційно заявив, що у 2024 році виявив лише 15 глобальних кампаній впливу і видалив 3 тисячі пов’язаних акаунтів. Тим часом українські дослідники Texty.org.ua лише в одному сегменті знайшли 629 акаунтів у TikTok із проросійськими наративами у 2025-му. Ще 2 тисячі аналогічних у 2024-му. Розрив між тим, що платформи декларують, і тим, що відбувається насправді, — критичний.

Що можна зробити просто зараз:

• Зупинитись перед репостом: чи відчуваєте ви сильну емоцію від контенту? Саме в цей момент ІПСО найефективніше.
• Шукайте першоджерело: хто перший написав про цю подію? Чи є посилання на первинний документ, відео, текст, заяви відомих людей?
• Перевіряйте автора: чи є у каналу/акаунті реальна аудиторія та історія публікацій?
• Джерело публікації: чи усі публікації в джерелі викликають сильні емоції (як позитивні, так і негативні)? Це вкаже на джерела, які займаються маніпулятивним контентом для збору власної аудиторії та переглядів, а не на якісний контент.
• Повідомляти про підозрілий контент — платформи реагують на масові скарги.

Постійні “інформаційні вибухи” — ядерний шантаж, фейки про мобілізацію студентів, корупційні скандали — усі ці ІПСО зрештою провокують хронічну тривогу. Деморалізоване, виснажене суспільство менш здатне критично мислити та більш вразливе до емоційних маніпуляцій.

Це перший матеріал із серії досліджень про ІПСО. У наступних матеріалах ми розберемо конкретні кампанії російського ІПСО. Як виглядала операція з дискредитації полку “Азов” зсередини та як працюють фейки про ТЦК.

Публікацію створено Molfar Intelligence Institute за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Molfar Intelligence Institute та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.